Коли в серці у близького друга гроза
І в очах забриніла печаль і сльоза,
Осудити ніколи його не спіши,
Прихилившись, молися за нього в душі.
Не кидай у нього каменем,
Він і так вже поранений.
Коли в хату до ближнього ступить біда
І гіркою вже стане солодка вода,
Підійди і розрадь, розпитай, зрозумій
І оливу на рани подати зумій.
Не кидай у нього каменем,
Він і так вже поранений.
Злі чутки про хорошу сестру поповзли.
Вже за спиною в’яжуться пліток вузли.
Щире серце у розпачі крається,
Душа плаче, шукає і… кається.
Не кидай у неї каменем,
І так вона вже поранена.
Брат спіткнувся, а потім ще й боляче впав,
Крила віри й молитви знеможено склав,
І отрута гріховна вже серце в’ялить,
І в душі невимовно щемить і болить.
Не кидай у нього каменем,
Він і так вже поранений.
Шлях вузький – боротьба. За Христом я іду.
Хвилі човен хитають і грози гудуть.
Я з Тобою лиш буду по хвилях іти,
Я так хочу, Ісусе, дійти до мети.
Коли буду в житті я поранений,
Захисти мене, Боже, від каменя.
Володимир Сад,
Луцьк, Україна
Народився 1 січня 1956 року в с. Великі Телковичі Володимирецького району Рівненської області в християнській багатодітній родині, в якій зростало одинадцятеро дітей. Закінчив Рівненське державне музичне училище, Рівненський біблійний інститут. Виявив хист до образотворчого мистецтва, тому через певний збіг обставин довго працював художником-оформлювачем у Володимирецькій художній майстерні. Ввиконую служіння пастора в церкві „Нове життя” в селі Підгайцях Луцького району Волинської області, проживаю в с. Лищах цієї ж області. Разом з дружиною Любов’ю виховуємо дев’ятеро дітей.
Автор збірки поезій „Мого серця скрижаль”.
Прочитано 18433 раза. Голосов 7. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Точно, каменi кидати легко. А от допомагати... . Комментарий автора: Так, любити ближнього не просто насправді, легше про любов говорити. Дякую!
Надежда Дудка
2008-07-18 15:05:02
Слава Богу! Благословінь Вам і Вашій родині. Комментарий автора: Щиро дякую! Благословень Вам також!
Ирина Грицюк
2010-10-27 20:52:32
Очень вено. Все как в жизни... И хорошое наставление... Пусть Бог обильно БЛАГОСЛОВИТ етого брата и обильно воздаст ему за его трут.
Алла
2012-12-03 17:22:34
Надзвичайно щиро і проникливо. Нікого не залишить байдкжим
Алекс
2013-07-08 21:16:32
Пеня Супер!!!
Володимир
2015-03-22 09:57:58
Дуже мотивуюче!
Надежда
2015-10-07 16:50:09
Благословений Вам. Трудитесь для славы Божьей.
Надежда
2015-10-07 16:51:16
Благословений Вам. Трудитесь для славы Божьей.
Катя
2015-10-26 09:14:48
Перший раз ці слова почула як пісню, буквально тиждень тому...лились сльози. Вірш наповнений Духом Господнім, одразу в серце проникає. Господніх Вам благословінь!
Панова Галина
2015-11-12 09:17:34
Большая Христова любовь должна быть в наших сердцах.
Лариса Осадчук
2018-10-11 09:01:00
Співаю слова цієї пісні, а сльози течуть, боляче коли кидають каміння, в тебе чи в когось і з ближніх... Дякую Богу за людину яка написала ці слова. Хай Бог благословить.
любов
2020-02-19 13:50:06
дуже сподобалась пісня, Божих Вам благословінь на ниві Божій
Публицистика : Денису посвящается. - Анатолий Бляшук Он знал, что может еще жить и жить, Бог касался его сердца, и в нем горел этот огонь, но он не смог поверить в свой шанс, и умер.
Я вспоминаю, как Денис приехал из зимнего молодежного лагеря, где Бог крестил его Святым Духом. Это был совершенно другой человек…, в его глазах горела надежда. Он не раз делился со мной своими переживаниями, и я вновь и вновь убеждался в любви и могуществе Господа. Но пошли будни, в которых ему пришлось встретиться с грехом один на один, и он сдался. Когда я видел его в последний раз, Денис находился в очень сильной депрессии, которая его и убила.
Для таких людей, как мы встать на ноги, и начать новую жизнь очень сложно. Ведь это означает оставить все, к чему ты был привязан, старых друзей, старые привычки…, и многое другое. Причем это нужно сделать сразу, иначе ничего не выйдет. Нужно себя любым способом изолировать от привычного круга общения, от всего, что напоминало бы о старой жизни. Это сложно, но возможно. Возможно при одном условии, если есть куда идти, и к чему стремиться. Нам нужно иметь веру в эти слова: «Ибо [только] Я знаю намерения, какие имею о вас, говорит Господь, намерения во благо, а не на зло, чтобы дать вам будущность и надежду». (Иер.29:11). Бог дает шанс каждому, но схватимся ли мы за него, полностью зависит от нас. Я видел много молодых ребят, которых, как и Дениса касался Господь. Они оживали, в их жизни менялось все…, их лица начинали сиять, а глаза горели огнем. Но проходило не так много времени, и все это куда-то исчезало, и появлялась депрессия. Человек возвращался туда от куда вылез, и падал еще ниже прежнего.
