23. Осанна! Слава! - Господу кричали
І листя пальми падало під ноги.
В Єрусалимі так Христа стрічали,
Хвалили всі Його, хвалили Бога.
Раділи всі: прийшов наш Визволитель.
Хто воскрешає, Хто життя дарує.
Повіки слався, наш Господь, Учитель!
Осанна! - люд, мов океан, вирує.
Ніколи і нічим уже здавалось
Тієї радості й любові не спинити.
Та, незадовго, натовп, той що славив,
Кричати буде грізно: "вбити! вбити! "
Господь ввійшов у храм в Єрусалимі.
У дім, що був збудований для Бога.
Що ж Він побачив там, чи ж порадів Він
Тому, як славлять Господа живого?
Міняли всюди гроші, торгували.
Ягнят, козлів був повний храм Господній.
І що мерзотою в законі називали
Внесли те в храм, перед лице Господнє.
Обман, нажива, обдирання бідних
Багато літ у храмі царювали.
Не міг там Дух Господній більше жити.
Там Божа слава вже не пробувала.
Повикидав Ісус усе нечисте.
І храм наповнила Господня слава.
Каліки і сліпі, усі зцілившись,
З дітьми малими Спаса прославляли.
Ти скажеш: "це давно було, я знаю,
Господь, перед розп'яттям в місто входив. "
Ні, кожен день Його хтось зустрічає,
Він кожен день приходить до народу.
Ми каємось і Він гріхи прощає.
Любов і дяку стелимо під ноги.
А потім, на хресті, знов розпинаєм,
В гріхах все загрузаючи потрохи.
Пощо судити гріх народу того,
Що з храму дім розбійників зробили?
Господь сказав: ви храм Духа Святого.
Погляньмо, що з цим храмом ми зробили?
Чи в нас свобода Духові і воля?
Чи, в серце, ми вже стільки настягали,
Що не назвеш нас храмом вже Господнім.
Скоріше для гріха вертепом стали.
Господь сьогодні йде щоб нас очистить,
Як очищав той храм в Єрусалимі.
Щоб на прохання наші і молитви
Ми відповідь від Бога получили.
Сьогодні Іісус до тебе входить,
Щоб запитать, чи серце ти очистив?
А завтра знову піде на Голгофу.
Гріх понесе твій на череповище.
Господні діти, перегляньмо кожен
Чим ми сьогодні Спаса зустрічаєм?
Не втратьмо тої першої любові,
Що в нас була, як Господа пізнали.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
